Balmy Ukraine, освітній проєкт ментального здоров’я
Balmy Ukraine є частиною проєкту психічного здоров’я Balmy Army, ініційованого the vacuum cleaner, і був реалізований у партнерстві з Art Therapy Force за підтримки British Council Ukraine.
Balmy Army — це ініціатива для молоді, що об’єднує мистецтво, активізм і взаємопідтримку. Цей проєкт виник у 2022 році у Великій Британії, згуртувавши підлітків, митців, радикальних мрійників, активістів за справедливість для людей з інвалідністю та всіх, хто просто намагається триматися й відстоювати підходи до підтримки психічного здоров’я, які дійсно працюють.
У Balmy Army вірять, що психічне здоров’я — це не лише особиста справа окремих людей. Спільнота, підтримка та творчість — ось що дійсно допомагає відновлюватись.
Balmy Ukraine передбачав навчання п’яти українських митців та мисткинь методам підтримки психічного здоров’я, а також менторську підтримку десяти українських підлітків у створенні документального кіно про своє життя і сьогодення.
Проєкт стартував 21–29 березня 2025 року офлайн у Львові та тривав онлайн до кінця червня. Учасники проєкту фіксували свою повсякденність, навколишній світ, пригоди, а також працювали над текстами, що досліджують питання ментального здоров’я, як-от: “Як це — бути тобою?” або “Що допомагає тобі триматися землі?”.
Участь у проєкті взяли участь 10 підлітків з Харкова, Сум, Києва. Протягом трьох місяців вони писали, співали, танцювали, обіймалися, сміялися, плакали та часто зустрічалися, щоб розповідати про те, ким вони є і що переживають. У цьому процесі їх підтримували українські та британські митці, психологи та продюсери — зокрема Джеймс Лідбіттер, Дженна Омельченко, Анна Бурдіна, Анастасія Косодій, Марія Феленко, Катерина Кроха, Андрій Птіцин та Оксана Чиж.
Результатом став поетичний, мозаїчний фільм “This is also Ukraine” про життя біля лінії фронту очима підлітків: без фільтрів, звичайне і водночас надзвичайне. У ньому — пошуки себе, почуття приналежності, любов і злість, спроби жити всупереч постійній небезпеці.
This is also Ukraine
Це теж Україна
Світова прем’єра “This is also Ukraine” відбулася в липні 2025 року на Manchester International Festival (MIF25) у Великій Британії. У серпні відбувся показ у Львові та у вересні — українська прем’єра на Kyiv International Short Film Festival. Фільм також було показано у Харкові в просторі ART Area ДК, в Birkbeck University у межах Ukraine Culture Week та на Margate Film Festival у Британії.
МЕНТОРИ ПРОЕКТУ:
Джеймс Лідбіттер
Британський художник і активіст
Джеймс Лідбіттер aka the vacuum cleaner — британський художник і активіст, який створює відверті, провокаційні та водночас грайливі роботи.
У своїй практиці він поєднує рух Mad Pride, боротьбу за права людей з інвалідністю, створення “божевільних” просторів і дослідження кріп-естетики.
Маючи коріння в радикальному мистецтві й активізмі, працює у форматах перформансу, інсталяції, кіно та масштабних акцій. У роботі зі спільнотами через мистецтво й активізм переосмислює ставлення до психічного здоров’я, підважуючи усталені підходи до його розуміння й лікування.
Дженна Омельченко працює в мистецькому секторі понад 19 років і наразі обіймає посаду директорки з креативної взаємодії в театрах Шеффілда.
Раніше вона була керівницею національних партнерств у Національному театрі, де відповідала за загальнонаціональні програми для шкіл та молоді, створювала нові постановки для підлітків, які гастролювали школами по всій країні.
А також розробила програму Speak Up — трирічний проєкт із фінансуванням у розмірі £3,3 мільйона, спрямований на роботу з молоддю у регіонах, що постраждали від занепаду промисловості та політики жорсткої економії.
Дженна Омельченко
Директорка з креативної взаємодії в театрах Шеффілда
Анна Бурдіна
Продюсерка, культурна менеджерка та директорка громадської організації
Анна Бурдіна — продюсерка, культурна менеджерка та директорка громадської організації “Незалежні культурні ініціативи”, що займається розвитком міжнародних культурних зв’язків і підтримкою соціальних та освітніх ініціатив для молоді.
З 2018 року організація об’єднує фахівців у сфері кіно, медіа та освіти, тісно співпрацюючи з посольствами, культурними інституціями та українською кіноіндустрією.
Організація продовжує розвивати культурну дипломатію, підтримувати українських кінематографістів і зміцнювати міжнародні партнерства через кіно та освіту — навіть у часи війни.
Анастасія Косодій — драматургиня та сценаристка, театральна режисерка, одна із співзасновниць Театру драматургів (Київ).
До повномасштабного вторгнення Анастасія часто працювала з громадськими організаціями на сході України у прифронтових містах. Її міжнародна робота пов’язана з Maxim Gorki Theater (Berlin), Münchner Kammerspiele та Theater and National Theater Mannheim.
Одна з останніх робіт — вистава “Плейлист Подорожнього”, що йде в репертуарі Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки.
Анастасія Косодій
Драматургиня та сценаристка, театральна режисерка
Марія Феленко
Кінорежисерка, сценаристка та продюсерка
Марія Феленко — кінорежисерка, сценаристка та продюсерка.
Випускниця КНУТКіТ ім. І.К.Карпенка-Карого та учасниця програми мобільності чеської кіношколи FAMU (2022–2025). Короткометражні фільми Марії брали участь у конкурсних програмах українських та міжнародних фестивалів, зокрема Palm Springs International ShortFest, EnergaCamerimage, МиколайчукOPEN, Linz IFF.
У 2023 році була учасницею програм Warsaw Next Варшавського міжнародного кінофестивалю та Sommerfilmakademie.
Як артист та учасник Apache Crew, Андрій брав участь у зйомках кліпів для THE WEEKND, Ed Sheeran, Kalush та інших. Він є режисером короткометражного фільму “Today I’m Gonna Dance”, відеоесе “Oh, Ms Inno” та кліпу Love, Mary на сингл “Mezha”.
Андрій Птіцин
Режисер, танцівник, культуролог
Катерина Кроха
Режисерка та художниця
Катерина Кроха — режисерка та художниця, яка працює на межі неігрового кіно, відеоарту та тексту з темами пам’яті та дому.
Вивчала соціологію та літературу, що додає в її роботи елемент дослідження. Часто використовує мінімальні технічні засоби, зокрема дитячі камери, щоб експериментувати з формою та перспективою.
Під час поїздки в зону бойових дій зняла документальний фільм “Як я святкувала День російської мови в Херсоні“, показаний в Україні, Європі та США. Один із ключових проєктів — “Мозаїка“. Для Катерини мистецтво — це розмова й спроба зафіксувати дії, які так і не відбулися.
Знімала документальні проєкти про підлітковий оркестр, воєнних журналістів, Національний відбір у метро та відкриття фастфуду у Києві під час війни. Зараз працює над фільмом про дітей-бігунів з Камбоджі, які виховуються в інтернаті.
Оксані цікаво досліджувати теми людських стосунків, кризи ідентичності та соціальних труднощів. Цікаво експериментувати з форматом та підходом у зніманні. Вона любить кіно на межі ігрового та документального, “коли глядач до кінця не впевнений, що відбувається”.
Оксана Чиж
Документалістка, сценаристка та режисерка монтажу
Раян Капоцці
Психотерапевт, освітянин і художник
Раян Капоцці — психотерапевт (MSc, Університет Абердіна, Велика Британія), освітянин і художник.
Під час війни в Лівані працював із дітьми й підлітками в притулках для переселених осіб, а у 2023 році — у центрі для сирійських біженців як терапевт і викладач. Раніше працював у таборах у Польщі та Румунії, а також у спільнотах для біженців у Данії й Сербії.
Останні три роки він безкоштовно працює терапевтом в Україні, Лівані та Курдистані (Ірак), працюючи в напрямках клієнт-центрованої, екзистенційної та наративної терапії. У межах ініціативи Solidarity Minded також проводить освітні та творчі воркшопи у співпраці з міжнародними організаціями.
У 2024 році Раян проводив травмоінформовані освітні воркшопи для підлітків у центрі “Терикон” (Краматорськ і навколишні села) та був ментальним і мовним наставником у молодіжному таборі “Zgraya” на Буковині.